- вмлівати
- —————————————————————————————вмліва́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вмлівання — вмліва/ти, вмлі/лий, вмлі/ти, вмо/вити, вмо/витися, вмовка/ти, вмо/вкнути, вмо/влений, вмовля/ння, вмовля/ти, вмовля/тися, вмовча/ти, вмо/вчування, вмо/вчувати, вможли/вити, вможли/влений, вможли/влення, вможли/влювання, вможли/влювати, вмо/кнути … Український тлумачний словник
умлівати — (вмліва/ти), а/ю, а/єш, недок., умлі/ти (вмлі/ти), і/ю, і/єш, док. 1) Знемагати від якого небудь сильного переживання, враження, відчуття великої втоми і т. ін. || тільки недок., за ким. Страждати від кохання. || Перебувати у стані розслабленості … Український тлумачний словник
умлівання — (вмліва/ння), я, с. Стан за знач. умлівати 1), 2) і дія за знач. умлівати 3) … Український тлумачний словник